ДЕМИДІВСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАЙОННА БІБЛІОТЕКА

Урочище "Рейзя"

Усіх нас оточує напрочуд щедра і мальовнича природа. Наш зелений край має безліч голубих річок, озер, лісових масивів, серед яких виділяються просто казкові місця. Від першого подиху весни аж до білих снігів радує нас своїм розмаїттям дивовижний світ природи. Всі жителі нашої місцевості знають урочище «Рейзі», повз нього йдуть до лісу. Тут завжди можна напитись холодної, цілющої водички. Довгий час було це джерело лише згадкою для жителів навколишніх сіл. Після наполегливої роботи меліораторів стало сухо, засохло і кришталеве джерельце, заросло травичкою. Та взялися за цю справу жителі села, і забриніло, заспівало джерело втішаючи перехожих.
Є багато розповідей про це джерело. Ось одна із легенд про нього: «було це давно. У одного пана була дуже хвора донька. Що він тільки не робив для неї, та вилікувати її було марно. Дуже часто пан вивозив доньку на прогулянку. Одного разу проїжджали вони повз джерело, напилася дівчина з нього води, вмилася нею і... одужала. З того часу пішла про джерело слава. Переказували люди, що хто води цієї випив, якщо гарним був, ще гарнішим став, якщо сильним був, ще сильнішим став, хто ж хворим був, здоров’я тут здобував. Ішли туди люди, пили воду, набирали з собою і клали монети в капличку біля джерела. Почула про це хитра єврейка Рейзя, побудувала біля джерела корчму.
Люди здалеку йшли, хотіли відпочити, підкріпитися. Отак вона і збагатилася біля цілющого джерела і землі ці почали називати Рейзя".
А інша легенда ось що розповідає: "Відпочивали біля озера козаки, радились про свої подальші дії. Почув їхню розмову один єврей, тай пішов до татарів, розповів. Нагородили його золотом. Вислухав він всі плани татарів і вирішив ще раз збагатитись. Пішов до козаків і розповів їм плани татар. Та козаки хитрі були і запитали його: - Звідки,» татари дізнались про наше місце стоянки, та й, як ти дізнався про їхні плани? Не хотів єврей зізнаватись, та припекли козаки йому п’яти і все розповів він як було. Козаки зробили засідку і перерізали всіх татар. Від слова "різня" ніби і походить назва "Рейзя". Є й інші цікаві історії про джерело. Справа в тому, що на цьому місці колись шість козаків хотіли виманити пана Чацького з його маєтку, який був розташований неподалік. Коли той помітив, що козаків не багато, пішов разом з вартою на них. Але біля лісу у долині, на них чекала козацька засідка. Саме тут варту та пана Чацького порізали, а над їхньою могилою насипали курган і поставили пам’ятник.
А найбільш достовірною є легенда про українських дівчат – полонянок, яких зібрали татари з навколишніх сіл і вели на невільницькі ринки. По дорозі дівчата чинили опір. Але звільнитися не вдалося. Покарання було надзвичайно жорстоким. Дівчат живцем закопали і насипали пагорб. Довгий час було чути крики і стогін з під землі.
Ян (так ще називають пам’ятник) досить довго височів на пагорбі, оббитий вітрами, обмитий дощами. І тепер Хрінницька громада вирішила його відбудувати, 7 липня 2001 року в селі Хрінники було відкрито реставрований пам’ятник.
Старожили розповідали, що в 30-ті роки, коли довго не було дощу люди хрестним ходом ішли до цього місця, молилися Богу і отримували дощ. В кам’яній. споруді була металічна скринька, в яку кидали офіру. Нині сюди часто приходять діти, доглядають та підчищають джерело.